Науковці Карпатського НПП продовжують комплексні моніторингові дослідження території водно-болотного угіддя «Витоки ріки Прут», що внесене до списку Рамсарської Конвенції, як ВБУ міжнародного значення.
Цього разу досліджували урочище Бабина Яма (Говерлянське ПНДВ кв.3 вид.37, 49 ) – придолинні схили південної експозиції хребта Кукул.
Рослинність в урочищі представлена злаково-різнотравною лукою. Полідомінантні зі складною структурою біловусники з арнікою гірською (Arnica montana) сформувалися на місці вологої буково-ялицевої сурамені у нижній частині крутого схилу південної експозиції. Серед багатого флористичного складу (понад 100 видів) тут зустрічаються ендемічні та рідкісні види рослин. Крім арніки, тут зростають плаун колючий (Lycopodium annotinum), астранція велика (Astrantia major), волошка карпатська (Centaurea carpatica), лілія лісова (Lilium martagon), билинець комарниковий (Gymnadenia conopsea), траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa), пальчатокорінники плямистий та Фукса (Dactylorhiza maculata, D. fuchsii), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus), коручка морозниковидна (Epipactis helleborine), любка дволиста (Рlatanthera bifolia), осока затінкова (Carex umbrosa), тирлич роздільний (Gentiana laciniata), тирличничок карпатський (Gentianella carpatica), перстач прямостоячий (Potentilla erecta), чебрець альпійський (Thymus alpestris), королиця Рациборського (Leucanthemum raciborskii), фіалка відхилена (Viola declinata) тощо.
Для луки в урочищі Бабина Яма завжди були актуальні дві проблеми. По-перше, спонтанне заліснення через проростання на луці насіння смереки та чагарників. По-друге, при відсутності випасання чи косіння, спостерігається тенденція до трансформації різнотравного угруповання в монодомінантне з переважанням щільно кореневищних злаків, які утруднюють розмноження видів різнотрав’я. Для запобігання втрати цієї надзвичайно мальовничої “царинки” КНПП працює в режимі регульованої охорони та проводить періодичне сінокосіння та вилучення підросту деревно-чагарникових видів.
Окрім ботанічних досліджень, були проведені заміри показників якості грунту (рНб вологість та температура), а також води з р. Форещинка та р. Прут. В досліджуваних пробах всі показники якості води знаходяться в межах допустимих норм. А от нижче за течією в басейні Пруту виявлено перевищення ГДК за показником Біохімічне споживання кисню (БСК5), який характеризує стан забруднення водних об’єктів органічними речовинами.
Біохімічне споживання кисню (БСК5) – це кількість кисню в міліграмах, який потрібен для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до СО2 і Н2О впродовж 5 діб без доступу повітря і світла.
Такі перевищення виявлено в р. Прут (нижче смт. Ворохта, в районі сувенірного ринку в м. Яремче та в р. Прутець Яблуницький.
