Фауна

Фауна

Хто в парку живе

Тваринний світ Карпатського національного природного парку багатий та різноманітний. Тут зареєстровано 188 видів хребетних та 600 видів безхребетних тварин. Зоогеографічною специфікою Карпат є те, що в гірську систему не проникають ряд рівнинних видів.

В парку сформувався специфічний комплекс бореально-тайгових і гірських видів хребетних, які не зустрічаються на прилеглих територіях, а деякі є ендеміками (з обмеженим ареалом проживання). До них належать: форель струмкова, тритон альпійський, саламандра плямиста, кумка жовточерева, глушець карпатський, плиска гірська, кутора мала, білка карпатська, олень благородний, ведмідь бурий та деякі інші види.

Бурий ведмідь є, безумовно, королем Карпат. В горах він населяє глухі лісові ділянки; переважно у старих шпилькових та мішаних лісах, переважно на висотах 500 – 1600 м н. р. м. Зустрічається майже по всій території парку. Часто використовує територію парку під час міграцій. За останній рік працівники парку виявили на території КНПП 9 особин. Бурий ведмідь влаштовує свої барлоги під виворотнями, в дуплах старих дерев, на схилах в чагарнику, серед кам’яних завалів. Початок та строки зимової сплячки коливаються залежно від погодних умов. Ведмеді знаходяться в барлогу з жовтня – листопада до березня — квітня, і навіть пізніше. Влітку ведмідь влаштовується на відпочинок на галявинах, восени ведмеді готують барліг для зимування.

Зустрічаються на території парку і вовки. Спорадично зустрічається у всіх відділеннях парку. Приблизна чисельність на території КНПП за останній рік - 7 особин. Вовки-лісові жителі, але відкритого простору не уникають, а ось високо в горах, в глухому лісі їх не зустрінеш: взимку тут занадто багато снігу, тому живуть лише там, куди проникла людина.Також популяції вовка збільшені локально, в місцях, де є багато здобичі, тобто є велика кормова база.

Рись також спостерігається по всіх відділеннях парку. Особливо в глухій місцевості. віддає перевагу глухим темнохвойним лісам, але зустрічається в різноманітних насадженнях, включаючи гірські ліси. Зазвичай мешкає вище позначки у 1000 м.н.р.м. Веде потаємний спосіб життя. Зустрічі з людиною старається уникати. За даними лісової охорони нараховується приблизно 12 особин на території парку.

Фауна безхребетних найбільш багаточисельна група тварин на території парку. Серед представників ентомофауни в КНПП зареєстровано 14 видів комах, які занесені до Червоної книги України (ЧКУ): жук-олень, розалія альпійська, махаон, райдужниця велика, чорнушка манто, ведмедиця-хазяйка, бражник мертва голова та інші.

На території КНПП клас ссавців представлений 53 видами, з яких 21 занесено до ЧКУ: бурозубка альпійська, підковоніс малий, нориця мала водяна (повх), нориця снігова, горностай, норка європейська, тхір лісовий, видра, кіт лісовий, рись та інші.

Клас птахів нараховує більше 110 видів, з яких 14 занесено до ЧКУ: лелека чорний, підорлик малий, беркут, лунь польовий, сапсан, глушець, пугач, сич волохатий, сичик-горобець, сова довгохвоста, сипуха, тинівка альпійська, золотомушка червоночуба.

Найбільш чисельний ряд горобиних. Зустрічаються: вивільга, зяблик, сільська і міська ластівки, гірська і біла плиски, оляпка, яка тримається біля гірських рік; волове очко, тинівка альпійська, дрізд гірський, що заселяє границю лісу і криволісся; горихвістка звичайна і горихвістка чорна, корольки – одні з найменших жителів лісу; характерні також тайгові види – снігур, шишкар, горіхівка та інші.

Ряд дятлоподібних представлений дятлом чорним, сизим, трьохпалим, великим строкатим. Рідше зустрічається білоспиний, малий строкатий і крутиголовка.
З родини куриних зустрічаються глухар, тетерук, рябчик та куріпка, а з родини соколиних – боривітер звичайний; багаточисельна популяція хижака – яструба великого.
З ряд лелекоподібних зустрічаються два види – лелека білий та чорний, хоча чисельність їх низька.
Ряд голубиних представлений чотирма видами, а совині – сімома.

До перелітних птахів Карпатського НПП належать: лелека білий та чорний, коловодник болотяний та чорний, побережник білохвостий, крячок річковий, кропив’янка сіра та прудка, набережник, змієїд, лунь польовий, сивка звичайна, слуква(вальдшнеп), підсоколик великий і малий, шуліка чорний, ластівка сільська та міська, плиска біла та гірська та інші.

До осілих належать яструб великий, яструб малий, снігур, хатній горобець, сорока, сойка, сіра ворона, крук, горіхівка, рябчик, синиця велика та інші.
У другій половині березня лелеки прилітають, а в кінці серпня вирушають на південь, пролітаючи шлях довжиною близько 10 тис. км.
Ластівки відлітають на зимування до Південної Африки. Приліт ластівок збігається із появою мух і комарів, що є основною їхньою поживою.
На зиму шпаки відлітають на південь до Європи, до Малої Азії та Північної Африки. Під час перельотів вони летять зі швидкістю 80 км/год. Повернення шпака нагадує нам про настання весни. Шпаки охоче селяться в спеціально влаштованих для них шпаківнях.

Зареєстровано 9 видів риб, з яких до Червоної книги України (ЧКУ) занесений лосось дунайський.

Виявлено 10 видів класу земноводних, з яких тритон карпатський і альпійський та саламандра плямиста занесені до ЧКУ.

Клас плазунів представлений 6 видами, з них мідянка занесена до ЧКУ.

Як ми контролюємо наземну фауну?

Один раз на рік ми проводимо масштабне спостереження за всіма представниками наземної фауни. Зокрема контролюється відносна чисельність оленя благородного, козулі європейської, кабана, вовка, лисиці, ведмедя бурого, зайця русака, білки звичайної, куниці лісової, видри річкової, борсука звичайного, норки європейської, горностайя, рисі, кота дикого та глухаря.

Як ми це робимо?

Ми вивчаємо видовий склад фауни, структури угруповань (асамблей) шляхом ідентифікації тварин на постійних пробних площах. Кожна така площа включає певну кількість пасток різного типу. Найчастіше використовуються грунтові (типу Барбера – Гейлера) та комбіновані пастки. Відомості по слідах та особинах проводяться на основі фенологічних спостережень (фенологія - наука про сезонні явища в природі), в основному працівниками лісової охорони, які подають дані у вигляді заповнених фенологічних карток. Роботу по чисельності фауни на території парку проводять наукові співробітники зоологічної лабораторії спільно з працівниками ПНДВ парку.

Ми також контролюємо відносну чисельність та щільність на 1000 га водного дзеркала форелі струмкової. Вище водоспаду в місті Яремче, зустрічається один із представників лососевих – струмкова форель, риба з яскравими чорними і червоними плямами. Риба підіймається гірськими потоками до тисячі метрів над рівнем моря. Тримається в місцях з температурою води +16 градусів і швидкістю течії один-три метри на секунду. Не переносить забрудненої води. Восени, на мілководді, можна спостерігати масовий нерест. Звичайний вид гірських водотоків – річка Прут. Під час розмноження піднімається у верхів’я, де і нереститься.

Лосось дунайський - вид, який знаходиться під загрозою зникнення. Дорослі особини тримаються на глибоких ділянках річки, нижче перепадів. На території парку зустрічається у річці Чорний Черемош та його притоках. Там у відбувається нерест лосося.

Коливання чисельності популяцій даних видів залежить від біотичних і абіотичних факторів. На території парку охорона і захист вищезгаданих видів проводиться досить активно. В усіх водоймах заборонений вилов риби, що створює сприятливі умови для розмноження даних видів. Також вже вкотре Карпатський НПП долучається до проведення акції – «День форелі». У рамках заходу відбулося зарибнення мальком форелі гірських річок і потоків Яремчанського регіону.

З метою збереження карпатської фауни, створення сприятливих умов для її розмноження на території парку щорічно діють періоди тиші:

  • весняний – з 1 квітня по 15 червня;
  • осінній – з 15 вересня по 1 листопада.

В цей час відвідування лісових масивів парку забороняється.

Взимку ми підгодовуємо тварин. На території парку є багато виготовлених годівниць та солонців у лісових масивах, які у зимовий період року заправляють кормом (сіном, кукурудзою, сіллю) працівники лісової охорони. Найчастіші гості таких годівниць це представники парнокопитних тварин (олені, косулі, кабани) іноді трапляється і ведмідь бурий.

Які види тварин під найбільшою загрозою і в зв’язку з чим?

Це в першу чергу представники які занесені до ЧКУ :

  • зникаючі – належать 7 видів: клас риби (лосось дунайський), клас птахи (скопа, глушець, тетерук, сипуха), клас ссавці (норка європейська, ведмідь бурий);
  • вразливі – належать 34 види : клас п’явки (п’явка медична), комахи (кведій карпатський, вусач альпійський, хризоліна карпатська, льодовичник звичайний, махаон, райдужниця велика, стрічкарка блакитна, совка сокиркова, ведмедиця хазяйка), клас риби (карась золотий, марена звичайна), земноводні (тритон карпатський, тритон альпійський, саламандра плямиста, кумка жовточерева), клас плазуни (мідянка), клас птахи (беркут, орябок, сичик-горобець, жовна зелена, дятел трипалий, голуб-синяк, тинівка альпійська), клас ссавці (нетопир звичайний, підковоніс малий, нічниця водяна, нічниця вусата, вечірниця руда, лилик двохколірний, кажан пізній, вухань звичайний, полівка снігова, кіт лісовий);
Дятел трипалий
Сичик-горобець
Саламандра плямиста
  • рідкісні – належить 31 вид: клас комахи (красуня діва, кордулегастер кільчастий, кордулегастер двозубчастий, жук-олень, ореїна плагіата, ореїна зелена, чорнушка манто, бражник мертва голова, сатурнія мала, стрічкарка орденська малинова, евхальція різнобарвна, рогохвіст авгур, мегариса рогохвоста, ксилокопа звичайна (бджола-тесляр звичайна), клас птахи (лелека чорний, підорлик малий, лунь польовий, змієїд, сапсан, пугач, сич, сова болотяна, дятел білоспинний, скеляр строкатий, сорокопуд сірий), клас ссавці (бурозубка альпійська, мала кутора, кажан північний, вухань австорійський, мишівка лісова, рись);
  • неоцінені – належать 4 види: птахи (золотомушка червоночуба), ссавці (видра річкова, горностай, тхір лісовий);
  • недостатньо відомі – належить 1 вид класу птахи (сова довгохвоста).

Коливання чисельності популяцій залежить від біотичних і абіотичних факторів. Основними факторами, які впливають на зменшення кількості рідкісних видів є знищення природних біотопів та деградація місць перебування і розмноження. Це зумовлено в більшій мірі діяльністю людини. Робить свою справу і різка зміна клімату.