Флора

В Парку росте 1105 видів судинних рослин. Вони об'єднуються у 94 родини та 420 родів. Найбільшу частку становить відділ покритонасінних (квіткових) – 1057 видів (95.7%), які представляють 89 родин. В природі найчастіше можна зустріти різні види осок, нечуйвітрів, костриці, тонконогів, жов­теців.

Раритетними у Парку 95 видів флори з Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 3 – з Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 2 – з Додатку І Бернської конвенції. На території парку зро­стає близько 60 видів карпатських ендеміків та реліктів.

Карпатська гірська система внаслідок своєї геоморфологічної будови відрізняється екологічною і біогеографічною індивідуальністю. Вона полягає у тому, що з висотною зміною кліматичних і грунтових умов, змінюється і висотний розподіл рослинності.

Рослинний пояс букових лісів розташований в передгірних та гірських районах Парку. Корінні типи лісу – свіжі та вологі бучини з домішкою явора, клена гостролистого, в’яза гірського. В цих лісах часто можна зустріти ефемероїди: зубницю залозисту, анемону гайову, білоцвіт весняний, підсніжник гайовий. Тільки в букових лісах зустрічаються легендарна беладонна звичайна і лілія лісова, які охороняються Червоною книгою України.

Пояс мішаних хвойно-листяних лісів сформувався в зоні з дещо меншою сумою температур. Тут формуються ялицево-смереково-букові зубницеві, безщитникові та квасеницеві асоціації, в бідних грунтових умовах зрідка трапляються смереково-букові чорницеві ліси.

У Парку збереглися найбільші в Українських Карпатах суцільні масиви мішаних і чистих смеречин, що займають висоти від 1100 до 1600 м н.р.м. В урочищі Кедроватий у Чорногорі на південному сильно кам’янистому схилі на висоті 1470 м н.р.м. збереглася з раннього голоцену кедрова та сфагнова смеречини.

Вище смерекових лісів поширений субальпійський пояс з характерним для нього криволіссям із сосни гірської (жерепу), душекії зеленої, ялівцю сибірського та субальпійських лук – костричників, біловусників, щучників. Тут зустрічаються рідкісні угруповання рододендрону східнокарпатського, наскельниці лежачої, верби трав’яної та Китайбеля.

Альпійський пояс розташований від висоти 1850 до 2061 м н.р.м., лише в районах високогірних ландшафтів у Чорногірському масиві, де поширені біловусово-щучникові, осоково-ситникові і лежачокостричні асоціації. Іх зеленувато-руду однотонність урізноманітнюють невеликі яскраві плямки різнотрав'я – тирличу жовтого, дзвоників альпійських, анемони нарцисоцвітої, сону білого. По краях невеликих сніговиків крізь крижану поверхню навесні пробиваються маленькі фіолетові свічки сольданелли і шафрана Гейфеля, у тріщинах скель, на схилах вперто селяться ломикамені, родіола рожева, очиток альпійський, гвоздичні.

Праліси

Ліси Карпатського національного природного парку є його найбільшим скарбом. Серед лісостанів переважають смерекові – 79%, ялицеві – 4% і букові – 10% насадження, решту складають соснові, кедрові, грабові, вільхові та інші. Унікальними природними об’єктами, що збереглися з попередніх епох, є реліктові насадження сосни та кедра європейського в Женецькому, Татарівському та Бистрецькому природоохоронних науково-дослідницьких відділеннях (ПОНДВ). Особливу цінність мають праліси віком від 170 до 220 років. Найбільше смерекових пралісів зосереджено в Говерлянському та Високогірному ПОНДВ, ялицевих та букових – в Підліснівському, букових – в Ямнянському та Яремчанському. Праліси тут збереглися завдяки їх недоступності для лісозаготівельної галузі. Окремі території були оголошені заповідними ще за часів Польщі.

Зараз площа пралісів та природних лісів, в т.ч. реліктових, на території Парку близько 2,4 тисяч гектарів. Праліси Парку не тільки найпродуктивніші та найстійкіші насадження, вони також, як елемент дикої природи, мають неперевершену ландшафтно-естетичну цінність.

В нашому Парку ми робимо все, аби створювати та формувати високопродуктивні і біологічно стійкі лісові насадження. Для цього працює селекційний пункт “Підліснів”, в якому науковці займаються лісонасіннєвою та селекційною роботами.

Рослини