Сучасні загрози біорізноманіттю Карпатського НПП
Є просте правило – чим більше біорізноманіття екосистеми – тим вона стійкіша. Адже в разі втрати будь-якого компоненту екосистеми йому легше знаходиться заміна – тимчасова або постійна.
Карпатський національний природний парк створений для збереження унікальних екосистем Чорногори і Горган. Ми мусимо особливо подбати про ці території, адже люди своєю діяльністю сильно впливають на них і можуть її пошкодити. Цей регіон дуже привабливий для туристів, тому тут будують готелі, садиби, туристичні атракції.
Стічні води з цих об’єктів забруднюють довкілля, автотранспорт та котельні погіршують стан повітря. Ґрунтово-рослинний покрив нищиться гірськолижними спусками, джип-сафарі тощо. Особливо помітним такий вплив є на території гірськолижного комплексу Буковель, де відбуваються масштабні земляні роботи та знеліснення території.
Туристи, які полюбляють самостійні мандрівки з наплічниками, на жаль, також можуть негативно впливати на природу. Відбувається те, що науковці називають “інтенсивною антропопресією на біологічне різноманіття” – тобто впливом людини на унікальне природне середовище, яка внаслідок цього впливу безповоротно змінюється. Особливо страждають водойми – водоспади Пробій та Гук, озера Несамовите та Марічейка. Біля Несамовитого можна зустріти все більше згарищ, вирубок сосни, сміття, залишеного безвідповідальними туристами. Надмірні потоки туристів на Говерлу, Піп Іван, Хом’як та Скелі Довбуша руйнують середовище існування раритетних видів флори та фауни. Саме втрата середовища – є головною загрозою для більшості видів, що зникають.
Від витоптування найбільше страждають знаменита “червона рута” або рододендрон східнокарпатський (Rhododendron myrtifolium), дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala), насельниця лежача (Loiseleuria procumbens), чагарникові види роду верб (Salix), лишайник ісладський мох (Cetraria islandica). Ці угруповання замінюються щільнокореневищними злаками, які формують щільний травостій і вже не дозволять проростати насінинам різнотрав’я. Нагадуємо – ходіть, будь ласка, протоптаними, аби зберегти на майбутнє все те, чим ви милуєтесь зараз.
Страждає флора і від бажання туристів зробити собі або своїм коханим гарний букет в горах. Не робіть такого! Зірвані гірські квітки швидко загинуть, а втрату вже не повернеш. Найбільше шкоди “любителі краси” завдають таким високогірним рідкісним видам як тирлич вирізаний (Gentiana acaulis), сон білий (Pulsatilla alba), анемона нарцисоквіта (Anemone narcissiflora), доронікум Клузія (Doronicum clusii), первоцвіт малий (Primula minima), жовтозілля карпатське (Senecio carpaticus).
Не менш небезпечним для біорізноманіття Карпат є несанціонований збір лікарських рослин – цетрарії ісландської (Cetraria islandica), тирличу ваточникового (Gentiana asclepiadea), перстача прямостоячого (Potentilla erecta), родіоли рожевої (Rhodiola rosea), тирличів жовтого та крапчастого (Gentiana lutea, G. punctata), деяких видів аконіту (Aconitum sp.).
На схилах гори Туркул ще збереглася єдина в Україні популяція горяки дворядної (Oreochloa disticha), поблизу якої проходять нерегламентовані туристичні стежки. На жаль, деякі туристи вперто не реагують на вказівники про обхідні стежки. В результаті цінне рослинне угруповання приречене на вимирання.
Економічне становище місцевого населення також негативно впливає на екологічну ситуацію. Як тільки виникає попит на той чи інший місцевий продукт, місцеві мешканці знаходять способи вилучити його з природи і продати. Це стосується рідкісних лікарських видів рослин, грибів, чорниці та брусниці, цетрарії ісландської, новорічних «ялинок». Ресурс споживається настільки широко, що стає рідкісним або навіть зникає, а ринок виводить на його місце інший вид, ресурс або відкриває новий регіон для експлуатації.
Шкодять природі і певні способи ведення сільського та лісового господарства. Випалювання трави, занедбання пасовищ, зміна способів обробітку землі і, зокрема, використання пестицидів та добрив, несанкціонована вирубка дерев.
Проблемою є також те, що більшості населення загалом байдуже, виживуть окремі види флори і фауни чи ні. А деякі заходи зі збереження природи навіть зустрічають опір, як наприклад обмеження рубки лісів.
Збереження біорізноманіття – це складна історія, яку не так просто пояснити і продемонструвати наочно важливість проблеми. Інколи мова йде про загрозу для видів, які маловідомі загалу. Рідкісні гриби, лишайники, комахи – це види, які не викликають надміру емоцій серед екоактивістів, не говорячи вже про широку публіку. При цьому, зникнення якогось маловідомого і непомітного для широкого загалу виду може вплинути на ту чи іншу важливу ланку екосистеми цілого Парку.
Окрема історія – це час. Процес скорочення біорізноманіття в великих просторових і часових масштабах триває повільно. Його не можна побачити простими спостереженнями і експериментами, результати яких були б зрозумілі не тільки спеціалістам. Відтак, обивателю важко перейнятись проблемою, яку він не відчуває як актуальну, дійсно небезпечну і таку, що може безпосередньо вплинути на його життя.