Вухатий камінь

Гора Піп Іван разом з горами Смотрич і Вухатий Камінь у гуцульській традиції становлять первісну, “правдиву” Чорногору, назва якої поширилася на весь хребет. Це пов’язане із тим, що колишня назва гори Піп Іван – Чорна гора. Дана місцина була святилищем у язичницький період, тож з нею пов’язують безліч легенд та переказів.

Гора Вуха́тий ка́мінь має висоту 1864 м та лежить на одному з відрогів гори Смотрич. За формою Смотрич і Вухатий камінь утворюють підкову, направлену на північний схід. На вершині Вухатого каменя та її схилах є чудернацької форми скелі, які в народі називаються «церквами». За своєю природою кам’яні брили є піщаником чорногірської свити. На продовгуватому північно-східному схилі, довжиною 1,3 км розкинувся 21 скельний комплекс включно з Вухатим каменем.

Одна з версій походження назви гори Піп Іван походить від вітру, який там попіває (поспівує) — через це місцеві гуцули називають гору Попіван. І дійсно в високогір’ї вітер має можливість добре розгулятися. У свою чергу вітер здійснює вплив і на кам’яні брили на горі Вухатий камінь та створює чудернацькі форми. Геологічна діяльність вітру (еолові процеси) полягає у механічній обробці поверхонь порід – коразії. Піщинки, які переносяться вітром і б'ються об перепони, що зустрічаються на їхньому шляху, залишають на їхній поверхні різноманітні форми коразії - ямочки, борозни, штрихи тощо. Завдяки цьому камені мають свої унікальні назви: Баба, Дідо, Жаба та власне сам Вухатий камінь.

З Вухатого каменю відкривається прекрасний вид:

  • на південному заході — вершина Смотрича,
  • на північному сході (в котловині) — Дзембронські водоспади,
  • внизу розкинулося село Дземброня.