Одним з найзагадковіших об’єктів Карпатського національного природного парку, зокрема, як і всіх Карпат взагалі, є залишки астрономо-метеорологічної обсерваторії, яка вже протягом багатьох десятиліть притягує до вершини гори Піп Іван Чорногірський тисячі мандрівників з усіх куточків світу. Цього року виповнюється 80 років з часу офіційного відкриття, 29 липня 1938 року, приміщення астрономо-метеорологічної обсерваторії, яка була добротно побудована вмілими руками польських і українських будівничих протягом лише двох 1936-38-х років і стала своєрідною «Гуцульською Пірамідою».
З історичних джерел відомо, що запланований стратегічний проект будівництва обсерваторії на горі Піп Іван, у лютому 1935 року, вперше озвучив генерал Речі Посполитої, інженер Леон Бербецький від імені Ліги противоповітряної оборони Польщі. Він також запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету Міхалу Камінському організувати роботу астрономічного відділу у новозбудованій метеорологічній обсерваторії. Крім того, існуюча у Варшаві обсерваторія Варшавського університету, у зв’язку зі швидким ростом міста, ставала все менш придатною для астрономічних спостережень. План побудови нової обсерваторії визрівав давно, але коштів Варшавського університету та Міністерства віросповідань і народної освіти для реалізації цього проекту було недостатньо. Міхал Камінський погодився очолити астрономічний відділ, бо, як відомо, для більш точних астрономічних досліджень потрібно було проводити спостереження у цілковитій темряві, де небесні світила були б єдиним джерелом світла та у місцях з достатньо чистим повітрям та відносно рідкісною хмарністю (чого важко було досягти в умовах великого міста). Хоча за спогадами Владислава Мідовича, керівника даної обсерваторії в 1937-1939 роках, було важко вести астрономічні спостереження через велику хмарність «якої, на жаль, не бракувало від весни до осені на гранях Чорногори, і той, хто дорадив будівництво, не виглядав досить обізнаним з кліматом Східних Карпат».
Крім астрономічних обстежень, польські військовики мали на меті проводити тут метеорологічні спостереження для потреб авіації. Також польськими військовими передбачалося розміщення у приміщенні даної обсерваторії поста прикордонної служби.
Постало питання, де будувати дану обсерваторію, чи на Говерлі, чи на Попі Івані. Перемогу отримаві Піп Іван, де при виїзді і огляді даних вершин 60-ти літній Леон Бербецький особисто вказав місце, де повинна стояти майбутня обсерваторія. Перевага гори була у його доступності, менш похилому підйомі, більшій площі вершини та, щоб не зіпсувати профіль найвищої гори Чорногірського масиву Говерли.
Цього ж року керівництво Ліги оголосило відкритий конкурс на проект будівництва обсерваторії.
29 жовтня 1935 року було оголошено результати конкурсу, в якому взяли участь двоє архітекторів, та жоден з них не справився з завданням конкурсу і їх проекти були відкинуті через «негармонізацію з природою Чорногори».
В другому конкурсі, на цей раз закритому, взяло участь п’ять авторів, яким було висунуто декілька вимог:
- широке використання у будівництві місцевого будівельного каменя – пісковика, що значним чином полегшувало транспортні проблеми, для пришвидшення темпів будівництва та здешевшання кошторису;
- гармонійне поєднання фунціональності та раціональності будови обсерваторії з навколишньою природою;
- врахування суворих природно-кліматичних умов карпатського високогір’я.
Особливими були і вимоги щодо теплозбереження та фундаментальності будівлі. Суворий клімат високогір’я та руйнівна сила нищівних вітрів були добре відомі, завдяки діяльності туристичних притулків («схороніск»), побудованих раніше в Карпатах, за сприяння Польського Товариства Татранського.
Нарешті, 16 грудня 1935 року, після 11 годин засідань, журі, на чолі з професором Єжи Пнєвським, найбільш вдалим, красивим та функціональним визнало проект обсерваторії колективу архітекторів Яна Погоського та Казимира Марчевського. Проект будівлі обсерваторії було виконано у стилі функціонального конструктивізму. Конструктивізм (від лат. сonstructio – побудова) – один із прийомів формоутворення, заснований на точних розрахунках фізичних властивостей матеріалів і функцій об’єкта. Прикладом даного стилю стали скляний павільйон для першої Всесвітньої виставки в Лондоні і знаменита Ейфелева вежа.
Тож, на нашу думку, залишки існуючої астрономо-метеорологічної обсерваторії на вершині Піп Іван Чорногірський – це унікальна кам’яна високогірна споруда, зведена в Українських Карпатах, недалеко від географічного центру Європи, яка по праву відноситься до визначних пам’яток історії і культури України і Польщі разом, котру необхідно зберегти для наступних поколінь та правильно використовувати в сучасному періоді.
Приємно, що в умовах сучасності, існує проект, згідно якого роботи з відновлення обсерваторії реалізовуються Прикарпатським національним університетом ім. В.Стефаника спільно з Варшавським університетом. Після реконструкції студенти обох вишів зможуть там проходити практику й проводити наукові експерименти. Вже завершився перший етап відновлення – реконструйовано рятувальний пост, який працює цілий рік.
Заступник Міністра освіти і науки Роман Греба під час відкриття посту рятувальників наголосив: «Без оновлення рятувального пункту ми не могли приступити до відновлення решти приміщень. Тепер створені усі належні умови для роботи гірських рятувальників, які цілодобово чергуватимуть тут цілий рік. Рятувальний пункт також дозволить підвищити рівень безпеки серед туристів у Карпатах».
За повідомленнями прес-служби Міністерства освіти України, надалі триватиме відбудова інших приміщень обсерваторії, які використовуватимуть для наукових досліджень.
Наступним кроком стане відновлення метеорологічного центру обсерваторії. Наразі в будівлі створюють та укріплюють перекриття між поверхами, відремонтовано дах тощо. Усі приміщення обсерваторії також планують обладнати блискавкозахистом, щоб забезпечити належні умови для встановлення наукового устаткування.
Ярослав ЗЕЛЕНЧУК, старший науковий співробітник, к.і.н.
